Душа обирає наосліп

Прозовий диптих Олександри Малаш «Душа обирає наосліп» присвячений Жінкам, які блукають у пошуках свого місця у цьому світі. Вони навпомацки знаходять людей, яким віддають найдорожче – ключі до серця. Героїні повістей «Коли моя мати співає» та «Карамболь», здавалося б, ніколи не зрозуміли б одна одну, якби десь зустрілися. Одна не вміє жити в реальності, але сили духу вистачить на те, щоб і подорослішати, й лишитися собою. А інша так ревно відстоює свою гідність, що це закінчується нервовим розладом. Але є те, що їх об’єднує – бажання, пройшовши всі випробування долі, зберегти своє жіноче Я та розчинитися в любові до Того Єдиного, який прийме й покохає такою, як є…